• Дорогі батьки ...

    Завдання батьківського виховання полягає в тому, щоб допомогти дитині стати автономною самостійною особою.

  •  

    ...Як не важко нам це усвідомити, але у дитини своя життєва задача, і батьки повинні допомогти в її здійсненні.

Методика Глена Домана

Методика Глена Домана

Наприкінці 40-х рoків американський військовий лікар Глен Доман, працюючи у філадельфійському інституті, пізніше названому «Інститутом прискореного розвитку дитини», почав займатися лікуванням дітей травмами мозку.

Висновки, до яких він прийшов разом зі співробітниками, схематично можна описати так: стимулюючи один з органів чуття, можна досягти різкого посилення активності мозку в цілому.

У першу чергу, хворих дітей (окрім сліпих) вчили читати, показуючи їм картки зі словами, написаними дуже крупним червоним шрифтом, і ці слова гучно вимовляли. Весь урок тривав 5-10 секунд, але таких уроків на день було кілька десятків. Зі сліпими дітьми справа була складнішою, адже перший крок їхньої програми полягав у тому, щоб дати їм можливість бачити хоч би обриси. Як наслідок, коли такі діти починали читати, паралельно з цим, поступово, вони починали рухатися. До навчання за методикою Домана ці діти відставали за всіма показниками фізичного розвитку дітей, а через якийсь час після початку навчання – за вагою, зростом, окружністю голови і грудей на 20% випереджали звичайних дітей.

Систему, розроблену для хворих, Доман спробував застосувати і в роботі зі здоровими дітьми. Своєю працею він довів, що людський потенціал величезний, що ще в дуже ранньому віці дітей можна багато навчити. У його інституті діти двох, трьох, чотирьох років починають читати, чудово опановують математику, стають справжніми ерудитами, і разом з тим чудово розвинуті фізично: вони добре бігають, плавають, лазять. Творчі можливості цих дітей настільки широкі, що сам Доман називає їх дітьми Відродження.

Сутність методики

Мета, яку поставив собі Доман, - «дати дітям необмежені можливості у житті. А здійснення цієї мети буде визначатися тим, що обере для себе дитина, ким вона захоче стати, що сподобається їй з довгого списку можливостей», Доман добре знає, що навчання ефективне лише в період росту мозку. А мозок людини росте до семи- семи з половиною років, але найдужче розвинутий у перші три роки. Відповідно до цього, свою систему він побудував для три-, чотирилітніх дітей.

Глен Доман постулює пріоритет зорового досвіду над усіма іншими способами пізнання світу. З перших днів життя дітям показують серії карток з різних галузей знань, починаючи від написання слів, карток з точками (математика) і закінчуючи зображеннями рослин, тварин, видатних осіб та історичних подій тощо.

На думку Домана, таке випереджальне навчання стимулює розвиток різних відділень мозку, завдяки чому дитина розвивається значно швидше однолітків.

Доман розробив цілу систему фізичного розвитку дитини. Передусім слід надати дитині можливість рухатися з перших днів життя. Прості зусилля можуть привести до того, що в перший місяць життя дитина буде проповзати кілька метрів на день. Це сильно впливає на розвиток здібностей. Звісно, слід навчати так, щоб було психологічно комфортно дитині, слід старатися розвинути вроджені рефлекси. На думку Домана, діти, яких сповивали, у більшості апатичні, не дозволяють собі робити те, чого хочуть, у старшому віці, порівняно з дітьми, яким дозволяли рухатися в дитинстві. Доман рекомендує вчити дитину всього, що тільки можливо і вертіти, й крутити ним різними способами. Розвиваючи дитину таким чином, ще під час першого року життя можна зробити серйозний внесок у його майбутнє життя. Це підтверджують спортсмени, що перемагають завдяки тому, що стали на ковзани чи взяли до рук ракетку не пізніше двох років.

Крім того, Глен Доман доводить, що фізичний розвиток стимулює розумовий. Коли дитині виповниться рік, слід паралельно з фізичним розвиток починати розвивати і такі здібності, як лінгвістичні, математичні та інші. На думку Домана, лінгвістичні здібності – вроджена функція людського мозку. Він вважає, що всі діти мають неймовірні здібності до мов, рівні здібності оволодіти читанням.
Глен Доман виокремлює факти, з яких складаються мови. Вони називаються словами, числами або ж нотами, залежно від того, про яку мову йдеться. Він вважає, що у тому, що стосується завчення голих фактів, діти можуть вивчити все, що ми їм дамо. Більш того, чим вони молодші, тим легше вони завчають. Відповідно до того, ідея «готовності до читання» є безглуздям. Твердити, що дитина готова до читання у п'ять-шість років абсурдне й шкідливе. Готовність твориться в дітях, а якщо не твориться – випадково чи доцільно – не з'явиться взагалі.
Доман вважає, що якщо вчити дитину фактичному матеріалу в математиці, а факти, на яких ґрунтується математика, це числа, такі як 1,2,3,4 – то вона відкриє такі математичні правила, як додавання, віднімання, множення, ділення. З цього він робить висновок, що математичні здібності – також невід'ємні функції людського мозку. Навчання математиці полягає в тому, що дитині показують картки з великими червоними крапками (до 5) і голосно називають їх кількість Доман показує кількість крапками, а не цифрами, для того, щоб дитина могла побачити реальну кількість, а не абстрактний значок цифри. Згодом, коли дитина освоїть перші 20 цифр, йому крім цифр, починають показувати приклади. Більшість дітей, які уважно переглядають те, що їм показують, приблизно через пару місяців можуть візуально відрізнити 56 крапок від 57 і вирішити нескладний приклад.

Окрім навчання читати й рахувати Глен Доман рекомендує давати й енциклопедичні знання. Для цього батьки роблять добірку карток із зображенням рослин, тварин, видатних осіб тощо. Було б непогано, якщо дитині не просто давали енциклопедичні знання, алей оповідали, де й як вони застосовуються, як пов'язані між собою.

Як організоване навчання

Доман рекомендує показувати кожну картку, не залежно від зображення, по 1-2 секунди. Таким чином, весь урок триває 5-10 секунд. Є думка, що краще показувати так швидко, як швидко дитина встигає охопити поглядом усі складові образу, тобто слова і крапки – швидко, а картинки- повільно.

Для навчання читати Доман бере стару англо-німецьку систему: показ і озвучування слова. Він рекомендує білі картки з червоними написами. І радить почати навчання якомога раніше, краще – до року. Але в цьому віці дитина ще мало знає назв предметів, і в цьому випадку дізнається їх з карток, при цьому взнає лише назву, без образу предмета. Якщо ж у нього вже сформувався взаємозв'язок між образом і предметом, то він, швидше за все, все'дно уявить собі за словом предмет (бо ж надто швидко показують і часто змінюють слова, він не встигає до них звикнути). Тобто дитину з малечку навчають мислити абстрактно, а не образно! І до речі, діти з образним мисленням цю методику погано сприймають.

В міру зростання дитини Доман пропонує збільшувати тривалість і кількість занять, а з 1,5 років починати, наприклад, вивчати японську мову, сучасний живопис і вчити грі на скрипці.

Вади методики

Найбільшою хибою цієї методики є у тому, що у ній дитина перетворюється з активного учасника процесу навчання у об'єкт. Під час навчання дитина пасивна, працює лише її зорова система, охоплюючи лише інформацію, подану на картках. Дитину вантажать фактами, але не вчать думати (використовувати отримані знання). Страждає емоційний й когнітивний розвиток, оскільки неможна розвивати лише один компонент. «Факт» слід помацати, понюхати, почути, щоб зважаючи на його взаємозв'язки, визначити його місце поруч інших фактів.

Ця методика дуже трудомістка, і віднімає майже весь час дитини, не лишаючи можливості просто побігати, пограти. Доман є категоричним противником іграшок, вважаючи, що на них лише витрачається коштовний час. Крім того, ця методика – комплекс малюнка-підпис, і діти, що звикли так сприймати інформацію, просто не зможуть пізніше слухати текст без малюнків, без них вони будуть нудитися. І призвичаїти дитину до книжок з суцільним текстом буде дуже непросто.

Позитиви – полягають у тому, що дитина засвоює значний обсяг інформації прийнятним для неї способом. А для розвитку творчих і дослідницьких здібностей можна застосувати й інші методики. Також плюсом методики є те, що вона виховує і батьків, пояснюючи їм необхідність займатися з дитиною від народження. Якість методики підтверджується й результатами: у світі вже кілька десятків нобелівських лауреатів, що в дитинстві вчились по Доману.