Інноваційні технології

Використання сенсорної кімнати як здоров’я збережувальної технології «КПБ» (КОМФОРТ, ПОЗИТИВ, БЕЗПЕЧНІСТЬ) та впровадження у практику роботи дошкільного навчального закладу №550

Здоров’язбережувальні технології передбачають використання різноманітних методик,засобів, методів і прийомів, що пов’язані однією метою і спрямовані на збереження фізичного, психічного і соціального здоров’я дітей дошкільного віку. Впровадити в практику роботи здоров’язбережувальна технологію можливо за допомогою різних засобів - піскова терапія, кольоротерапія, звукотерапія, ароматерапії, арттерапія, казкотерапія, музикотерапія, танцювальна терапія, дихальна гімнастика тощо. А також за допомогою різних методів, прийомів роботи з дітьми, форм та видів роботи з ними.

У нашому дошкільному навчальному закладі ми створили сенсорну кімнату, яка поєднує в собі різні осередки, використання яких допомагає зберегти фізичне, психічне і соціальне здоров’я дітей дошкільного віку. Завдання сенсорної кімнати – забезпечити комфортне і сприятливе перебування дітей у ній, розвивати у дітей почуття відповідальності за своє здоров’я та бажання його зміцнювати. Оскільки ключовими словами, які характеризують діяльність колективу нашого дошкільного навчального закладу у сенсорній кімнаті (планування роботи, вибір форм і видів роботи з дітьми, проведення освітньої, оздоровчої, консультативної роботи), є «КОМФОРТ», «ПОЗИТИВ», «БЕЗПЕЧНІСТЬ», то відповідно й здоров’язбережувальну технологію ми назвали «КПБ у сенсорній кімнаті».

«КОМФОРТ»

Позитивного результату у будь-якій діяльності можна досягти лише за умови створення комфортних умов перебування, навчання дітей. Адже комфортні умови забезпечують не лише збереження здоров’я дітей, а й бажання ще раз побувати у сенсорній кімнаті, погратися, поспілкуватися тощо. Дитина, лежачи в басейні або на м’яких формах, може прийняти комфортну позу і розслабитися. Розсіяне світло, що повільно пропливає, приємний запах в сполученні із заспокійливою музикою створюють атмосферу безпеки та спокою, комфортності та впевненості в собі.

Використання сенсорної кімнати також має забезпечити:

  • поліпшення психоемоційного стану дітей;
  • розвиток усіх видів сприймань та відчуттів, сенсорних здібностей, мовленнєвого, психічного розвитку дітей;
  • активацію різних функцій центральної нервової системи за рахунок створення збагаченого мультисенсорного середовища;
  • емоційно позитивне ставлення до предметів та дій з ними;
  • соціальну адаптацію дітей;
  • розширення діапазону можливостей розвитку і навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Сенсорна кімната є потужним інструментом для розширення і розвитку дитячого світогляду, сенсорного і пізнавального розвитку дітей дошкільного віку.

«ПОЗИТИВ»

Сенсорну кімнату ми використовуємо як додатковий інструмент позитивного впливу на покращення психічного, соціального і фізичного здоров’я дітей дошкільного віку, підвищення ефективності будь-яких заходів, проведених з ними. Перебування в сенсорній кімнаті сприяє також:

  • покращенню емоційного стану дітей;
  • створення позитивного емоційного настрою;
  • зняття м’язової і психоемоційної напруги, досягнення стану релаксації і душевної рівноваги;
  • зниженню неспокою та агресивності;
  • зняттю нервового збудження і тривожності;
  • активізації мозкової діяльності;
  • стимуляції ослаблених сенсорних функцій (зору, слуху, тактильних відчуттів тощо);
  • прискоренню відновних процесів після захворювань.; підвищення мотивації до проведення інших оздоровчих процедур.

Сенсорна кімната також може використовуватись для релаксації дітей з невротичними та психосоматичними розладами та для стимуляції різних функцій організму (слуху, зору, нюху, тактильних відчуттів, рухових функцій, мовлення). А також для нормалізації психічного і емоційного стану, зняття нервового   збудження, тривожності, зниження агресивності   дошкільників.

Сенсорна кімната також забезпечить позитивну динаміка в соціальному спілкуванні дітей з ровесниками та дорослими.

«БЕЗПЕЧНІСТЬ»

Відсутність небезпечних предметів, «м’яка» підлога та стіни у сенсорній кімнаті дають дитині відчуття безпеки перебування у ній, а отже, розвивають впевненість, самостійність, навички спілкування, самообслуговування, сприяють розвитку рухових навичок та психічних процесів. В умовах цієї кімнати можна знімати страхи, невротичні стани, проводити корекцію поведінки дітей.

В сенсорній кімнаті за допомогою різних елементів створюється відчуття комфорту і безпеки. Це сприяє швидкому встановленню теплого контакту між дорослим та дитиною. Спокійна кольорова гама обстановки, м’яке світло, приємні аромати, тиха ніжна музика – все це створює відчуття спокою та безпечності.

Учасники технології «КПБ у сенсорній кімнаті»

Авторський колектив здоров’язбережувальнітехнології«КПБ у сенсорній кімнаті» (далі - Технологія) - Собченко Л.Є. (директор), Макушенко О.П. (вихователь-методист), Корчевна І.В. (соціальний педагог), Кравченко В.К. (практичний психолог), Звонко Н.В. (музичний керівник), Ковальчук Л.Л. (інструктор з фізкультури), Самсон Н.О. (старша медична сестра), Іщенко С.П. (медична сестра з дієтичного харчування).

Технологія запроваджена в дошкільному навчальному закладі № 550 з жовтня 2012 року та розрахована на використання в життєдіяльності навчального закладу як у 2013 році, так і продовження застосування позитивного досвіду роботи на подальші роки.

Учасниками застосування та реалізації Технології виступають:

  • педагогічні кадри (вихователі, практичний психолог, соціальний педагог, вихователь-методист, директор);
  • медичні кадри ( старша медична сестра, медична сестра з дієтичного харчування);
  • діти;
  • родини дітей.

Облаштування сенсорної кімнати

Сенсорна кімнатаСенсорна кімната дошкільного навчального закладу №550 (в літературі зустрічаються і інші назви: кімната психологічного розвантаження, кімната релаксації, кімната „Снузлін”, мультисенсорна кімната) являє собою приміщення, де дитина з дорослим, перебуваючи в безпечній, комфортній обстановці, наповненій різноманітними атрибутами, самостійно або із супроводом педагога досліджує, експериментує, пізнає.

Сенсорна кімната– це акумуляція різноманітних атрибутів й обладнання, що пов’язані однією метою і спрямовані на збереження фізичного, психічного і соціального здоров’я дітей дошкільного віку.Обладнання та атрибути сенсорної кімнати передбачає велику кількість різного виду стимуляторів, котрі впливають на органи зору, слуху, нюху, тактильні та вестибулярні рецептори дітей.

Сенсорна кімната нашого дошкільного навчального закладу складається з двох функціональних блоків: релаксаційний, активаційний.

Релаксаційний блокобладнано м’яким покриттям, пуфиками і подушечками, настінними матами,матами на підлозі, сухим басейном, приладами, що створюють розсіяне світло, мобайлами (підвішені рухомі конструкції, іграшки), установкою для ароматерапії. Релаксаційний блок містить також музикотеку. 

Активаційний блок передбачає обладнання з світлооптичними та звуковими ефектами, сенсорні панелі для рук і ніг, масажні м’ячики, мобайли (підвішені рухомі конструкції, іграшки, сухий басейн і світломузичний комплекс, різноманітні пуфики та подушечки, оптоволоконні пучки, різноманітні світло- та кольоро- ефекти, тактильні панелі) і т.д. Додатково в нього можна включити сухий басейн.

Яскраві світлооптичні ефекти приваблюють, стимулюють і підтримують увагу, створюють радісну атмосферу свята. Використання обладнання цього блоку спрямовано на стимуляцію дослідницького інтересу та рухової активності дитини-дошкільника.

Сенсорна кімната передбачає створення розвивального середовища, зокрема:

  • м’яке середовище;
  • зорове та звукове середовище;
  • тактильне середовище;
  • середовище запахів (повітряне).

 

М’яке середовище забезпечує затишок, комфорт і безпеку. Головною його метою є створення умов для релаксації і спокійного стану. Тому всі вироби м’якого середовища виконані в спокійних тонах. Сюди входять: сухий басейн, дитяче дзеркальне панно, мат для підлоги, мат настінний, пуфик-крісло з гранулами „Лежень”, „Острівець”, „Комфорт”, дитяче складне крісло „Трансформер, ковдри, безпечні іграшки та предмети.

Зорове та звукове середовище – спокійна музика та розпливчаті світлові ефекти, що повільно змінюються, діють на дитину заспокійливо та розслабляючи. Яскраві світлооптичні та звукові ефекти привертають та підтримують увагу, використовуються для зорової та слухової стимуляції, стимуляції рухової активності та дослідницького інтересу. Сюди входять:музичний центр з набором касет або CD дисків, безпечна бульбашкова колона з м’якою платформою та безпечним кутовим дзеркалом з двох частин, сфера з мотором, професійне джерело світла до дзеркальної сфери,прилад динамічної заливки світла, звукоактивований проектор світло ефектів, світловий проектор «Плазма», безпечний оптоволоконний пучок, ігровий оптоволоконний пучок «Кольоровий струмок» дзеркальне ультрафіолетове панно «Нитки, що світяться», панно «Зоряне небо», зоряна сітка з контролером, чарівна нитка з контролером, мерехтливі квіти, світильник «Полум’я», світильник „НЛО, ультрафіолетова лампа з кронштейном та набір аксесуарів до неї (гнучкий шнур, кольорові стержні, набір із 6-ти фарб з пензликом та декоративні рослини, що світяться в УФ). Доповнити зорове та звукове середовище можна маленькими дзеркальцями та кишеньковими ліхтариками для створення «сонячних зайчиків», вентилятором і різноманітними мобайлами (підвісними іграшками), що підвішуються на певній відстані від вентилятора, касетами з записами класичної музики, музичними інструментами.

Тактильне середовище дозволяє опанувати нові відчуття та розвинути тактильну чутливість, вчить розрізняти властивості предметів і покращує зорово-моторну координацію. Сюди входять:сухий душ, ігрове тактильне панно, сенсорна доріжка для ніг, масажні м’ячі, фонтан водний.

Середовище запахів (повітряне) передбачає створення умов для проведення з дітьми ароматерапії, в основі якої лежить принцип впливу на організм дитини натуральних ефірних масел, котрі використовувались для лікування і профілактики захворювань з найдавніших часів. Практично всім натуральним ефірним маслам властиві яскраво виражені бактерицидні, антисептичні, антивірусні та проти запалювальні властивості, позитивно впливають на нервову систему, психоемоційний стан, стимулюють процеси саморегуляції та імунітету, покращують роботу всіх систем організму.

Установка для ароматерапії призначена для проведення власне сеансів ароматерапії і для комплексного впливу на організм людини. В комплект входить три види масел.Для кожної дитини масла підбираються індивідуально в залежності від завдань, які розв’язуються, та рекомендацій лікаря. Середовище запахів (повітряне) передбачає аромолампи, апарат аероіонопрофілактики (бра) - сучасна технічно вдосконалена «Люстра Чижевського» в настінному виконанні.

Додатково Сенсорну кімнату можна прикрасити декоративними рослинами (зеленню, деревами), обладнати зволожувачем повітря, кондиціонером, вентиляторами.

Використання сенсорної кімнати

Сенсорна кімнатаДіяльність в сенсорній кімнаті має бути спрямована на зняття нервового та психічного напруження в дітей дошкільного віку та співробітників, відновлення працездатності дітей та дорослих. Після відвідування сенсорної кімнати у дитини має бути відчуття спокою та відпочинку, навіть якщо заняття були спрямовані на розвиток певних когнітивних процесів, тим більше, якщо була поставлена чітко визначена мета: нормалізація психоемоційного стану.

Сенсорна кімната використовується для організації дозвілля та релаксації здорових дітей, для розв’язання дитячих проблем (зняття стресів в період адаптації дитини до дошкільного закладу, корекції психічних процесів і ін.), корекції ігрової, пізнавальної діяльності; проведення корекційних занять з дітьми з особливими освітніми потребами тощо.

Тривалість занять в сенсорній кімнаті складає до 30 хвилин. Для легко збудливих дітей тривалість сеансу повинна бути скорочена. При використанні сенсорної кімнати як приміщення для психотерапії тривалість сеансу визначається лікарем індивідуально для кожної дитини.

Форма проведення занять залежить від індивідуальних особливостей кожної дитини та творчого підходу педагогів, медичних працівників. Заняття повинні проводитись підгрупами по 2-4 дітей або індивідуально. Кількість дітей на заняттях визначається цілями роботи, віком дітей та розмірами приміщення. При використанні сенсорної кімнати для проведення занять по релаксації дорослих можливе проведення фронтальних занять (10-15 чоловік).

З дітьми дошкільного віку заняття повинні проводитись в формі гри

Протипоказаннями для проведення сеансів в сенсорній кімнаті є глибока розумова відсталість, інфекційні захворювання. Частковими протипоказаннями є наявність у дітей частих епілептичних припадків, в даному випадку використовуються лише релаксаційні прийоми. При роботі з дітьми, що мають неврологічні порушення, необхідно враховувати спеціальні рекомендації невропатолога. Так, наприклад, при судомній готовності та епісиндромі не можна використовувати світлові прилади, що мерехтять, та ритмічну музику, щоб уникнути погіршення стану. При роботі з гіперзбудливими дітьми необхідно знизити навантаження на сенсорику, виключити елементи активної стимуляції. При роботі з тривожними дітьми слід уникати різких переходів від одного стимулу до іншого.

Методики, які використовуються в сенсорній кімнаті в роботі з дітьми дошкільного віку:

  • світлотерапія;
  • кольоротерапія;
  • звукотерапія;
  • ароматерапія;
  • музикотерапія;
  • пісочна терапія тощо. 

 

Наприклад, використання музикотерапії допоможе покращити інтелектуальну роботу мозку, знизити тиск, активізувати імунну систему організму. Музичні твори діють на певні нервові клітини і викликають відповідний ефект: розслабляють, заспокоюють тощо.

За своїм призначенням класичні твори діляться на дитячі, релаксаційні, активізуючі та змішані. Тому, якщо треба поспілкуватись на музичному рівні з дитиною, як ще ненародженою, так і на перших роках життя, то використовуються різні колискові: „Спи, моя радість, засни” (Моцарт – Фліс), „Сон приходить на поріг” (Дунаєвський – Лєбєдєв-Кумач), „За піччю співає цвіркун” (Островський – Петрова), „Колискова для Світлани” і т.п.

Релаксаційні властивості мають, наприклад, уривки із наступних творів: Бах І.С. „Арія з сюїти №3”, повільні частини з Бранденбургських концертів; Шуберт Ф. „Аве-Марія”, 2-а частина 8-ї симфонії; Белліні В. „Каватина Норми”; Вівальді А. „Зима”; Бетховен Л. Другі частини фортепіанних сонат (8, 14, 23); Чайковський П. Анданте кантабіле із 5-ї симфонії; „Червень” і „Жовтень” із циклу „Пори року” та ін.

До активізуючи музичних творів відносять, наприклад, твори В. Моцарта – перші та треті частини із фортепіанних сонат та концертів, „Рондо” з „Маленької нічної серенади”, уривки із опери „Чарівна флейта”; П. Чайковського – вальси з балетів, „На трійці” із „Пір року”, уривок із фіналу 4-ї симфонії; М. Глінки„романси”; А. Вівальді„Весна”; Л. Боккеріні„Менует” і ін.

Використання звукотерапії передбачає впив на дитину за допомогою звуків природи. Цієї методики як самостійної не існує, але вона органічно вписується до багатьох напрямів традиційної медицини, зокрема, психотерапії.

В основі розвиваючих занять лежать такі технології, як казкотерапія та пісочна терапія. Світ казок завжди цікавий та різноманітний. Казки завжди торкаються багатьох життєвих проблем, насичені алегоріями та символами, які доступні дитячій свідомості. На основі роботи із казками діти на емоційному та вербальному рівнях розуміють, «що таке добре» та «що таке погано», приміряти на себе роль ображеного та ображаючого, сильного та слабкого, а також допомагає дитині подивитися іншими очима на оточуючий її світ.

В процесі пісочної терапії, програючи на піску різноманітні казкові сюжети, дитина здобуває дорогоцінний досвід символічного вирішення багатьох життєвих ситуацій. Крім того пісок поглинає «негативну» психічну енергію, взаємодія з ним стабілізує емоційний стан.

В сенсорній кімнаті можна організовувати роботу також з працівниками та батьками дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад:

  • майстер-класи;
  • круглі столи;
  • аутотренінгові вправи;
  • індивідуальні консультації з батьками;
  • тематичні групові батьківські збори;
  • тренінги.

 

Рекомендації з організації роботи з дітьми у сенсорній кімнаті

Вільне та тематичне малюванняВ залежності від віку дітей використовуються різні прийоми і методи роботи в сенсорній кімнаті.

Для підбору ігор та занять можна використовувати різноманітну методичну літературу. Тільки не слід бачити в запропонованих іграх готові рецепти, вони повинні лише слугувати стимулом для самостійної творчості.

Дошкільний вік є сенситивним для розвитку сприйняття, на його основі розвиваються пам’ять, мислення, увага. В основі формування і розвитку вищих психічних функцій лежить складний процес інтеграції зовнішнього світу у внутрішній. «Розвиток сприйняття різної модальності створює ту первинну базу, на якій починає формуватись мова» (Л.С. Виготський). Тому дуже важливо при різноманітних порушеннях особливу увагу приділяти розвитку сприйняття.

Корекційна робота в сенсорній кімнаті має бути спрямована на поетапне включення та синхронізацію усіх сенсорних потоків через стимуляцію різних органів чуттів.

Оскільки велика кількість подразників може викликати в дитини негативні емоції, знайомство з сенсорною кімнатою слід починати, коли всі стимулятори вимкнені.

Для дітей корисно на заняттях для усунення одноманітності використовувати казкові сюжети, де використання якого-небудь тренажера буде частиною казки.

Перед входом в кімнату дітям можна розказати про те, що вони зараз потраплять в чарівну кімнату, а щоб чари не зникли, слід виконувати завдання.

Починати краще за все з занять, спрямованих на розвиток шкірно-кінестетичної (загальної) чутливості, оскільки даний вид чутливості за К.Д. Хомською, будучи філогенетично одним з найдавніших, може бути представлений як база для формування зорового та слухового сприйняття.

Кінестетична чутливість є основою усіх видів рухів.Можна виділити два напрями в даній роботі:

  • розвиток рецепторів, що містяться в шкірі;
  • розвиток рецепторів, що знаходяться в м’язах, суглобах, сухожиллях.

 Для цього можна використовувати сенсорні панелі для рук і ніг, сухий басейн і деякі інші тактильні стимулятори. Як доповнення можна використовувати Монтессорі-матеріали (тактильні пластинки, важкі дощечки, рамки та вкладиші).

На спеціальних панелях для розвитку тактильної чутливості розміщені предмети різної форми та фактури – з ворсу, тканини, дерева, пластмаси і т.п. Обмацуючи їх, дитина вчиться розрізняти різні властивості предметів: теплий – холодний, м’який – жорсткий, круглий – квадратний. Покращується зорово-моторна координація та чутливість кінчиків пальців. Вони дають можливість освоєння нових відчуттів, що особливо важливо для дітей з проблемами зору та слуху.

Сухий басейн, наповнений пластиковими кульками – чудовий засіб для точкового масажу усього тіла, крім того, постійна зміна положення тіла в басейні сприяє розвитку вестибулярного апарату.

В сенсорній кімнаті можна проводити ігри, спрямовані на розвиток тактильної чутливості, наприклад, гру в «Чарівний мішечок». В залежності від теми заняття в непрозорий мішечок кладуть різноманітні за формою та матеріалом предмети. Дитина знаходить предмет за назвою. Наприклад, в мішечок можна покласти письмове приладдя і попрохати дитину не дивлячись знайти гумку, олівець, ручку. Дітям з проблемами уваги не варто класти в мішечок багато предметів. Для початку можна покласти один предмет і попрохати на дотик відгадати, що це таке.

Найбільш сильним та найбільш емоційно забарвленим (казковим) ефектом наділені світлові стимули. Заняття включають в себе ігри на взаємодію, вільні та тематичні ігри-драматизації; рольові програвання моделей бажаної поведінки різних життєвих ситуацій; психогімнастику (імітаційні ігри); метафоричні етюди – релаксації; вільне та тематичне малювання; бесіди; ритміка, тілесні вправи

Робота з дітьми в сенсорній кімнаті передбачає декілька етапів: діагностичний, формуючий та контролюючий.

Діагностичний етап – дослідження когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів морального розвитку дитини. Для діагностики когнітивного компонент аморальної свідомості можна використовувати метод «Бесіда», методику «Закінчи історію» та ін. Для діагностики емоційного компонента моральної свідомості використовують наступні методики: «Сюжетні картинки», «Кольоровий тест відношень». Для вивчення поведінкового компоненту моральної свідомості використовують наступні методики: «Зробимо разом», «Розділи іграшки».

Формуючий етап включає в себе проведення розвивальних занять з дітьми.

Контролний етап полягає в оцінці результативності досягнень дітей та напрацювання рекомендацій для подальшого їх розвитку.