Мовленнєво-ігрова діяльність один із провідних видів діяльності дитини дошкільного віку

Мовленнєво-ігрова діяльність один із провідних видів діяльності дитини дошкільного віку

Мовлення, на думку психолога Сергія Рубінштейна, це мова дії, а видами мовленнєвої діяльності є: говоріння, слухання, читання, письмо.

Важливо підкреслити, що одним із провідних видів діяльності дошкільників є мовленнєво-ігрова діяльність, яка розглядається як двокомпонентне утворення, в основі якого лежить розвиток дитячого мовлення засобами гри (Надія Луцан). Розвиток мовлення дітей дошкільного віку є однією зі стрижневих проблем сучасної дошкільної лінгводидактики, метою якої є виховання мовної особистості.

Базовий компонент

Програма «ДИТИНА»

Освітня лінія

Тематичний підрозділ

«Мовлення дитини»

«Мова рідна, слово рідне»

Зміст освіти

Рубрики

Фонетична компетенція

«У світі звуків» + («Навчання елементів грамоти»

6-й р.ж., 7-й р.ж.)

Лексична компетенція

«Слово до слова зложиться мова»

Граматична компетенція

«У країні граматики»

Діалогічна компетенція

«Ми розмовляємо»

Монологічна компетенція

«Ми розповідаємо»

Зазначимо, що у педагогічній літературі по-різному тлумачать терміни "компетентність" і "компетенція". У більшості наукових видань"компетентність" визначається як інтегрована особистісна якість людини, набута в процесі освіти,при цьому йдеться не тільки про знання, вміння і навички, а й про набутий життєвий досвід, сформовані цінності, ставлення, які цілісно реалізуються в процесі конкретної навчальної ситуації. За словами академіка О. Савченко, компетентність проявляється тільки в певному контексті, в конкретній навчальній ситуації, коли є якесь завдання, що потребує розв'язання. Компетентність є результатом набуття людиною (дитиною, учнем) різних видів предметних компетенцій [Богуш А. Вектор наступності державних стандартів дошкільної і початкової освіти / Алла Богуш // Дошкільне виховання, 2012. - № 7. – С. 22].
У Базовому компоненті дошкільної освіти (новій редакції 2012 р.) компетентнісний підхід передбачає формування у дітей різних видів компетенцій як кінцевого результату освітніх ліній. Так у освітній лінії «Мовлення дитини» прописані наступні компетенції: фонетичну, лексичну, граматичну, діалогічну, монологічну, мовленнєву (передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діамонологічної компетенцій), комунікативну (передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції)...

Усі завдання мовленнєвого розвитку дітей раннього та дошкільного віку висвітлюються у підрозділі «Мова рідна, слово рідне», а саме:

«У світі звуків» виховання звукової культури мовлення (фонетична компетенція та відповідно формування фонетичної компетентності як результату);
«У світі слів» лексичний розвиток (лексична компетенція й формування лексичної компетентності),
«Дитяча граматика» формування граматичної правильності мовлення (граматична компетенція й формування граматичної компетентності);
«Ми розмовляємо» та «Ми розповідаємо» розвиток зв'язного мовлення (діамонологічна компетенція й формування діамонологічної компетнтності);
у рубриці «Навчаємося елементів грамоти» усвідомлення явищ мови й мовлення, навчання дітей старшої-підготовчої груп елементів грамоти.

Що нового у підрозділі «Мова рідна , слово рідне»?

• Кожна рубрика підрозділу конкретизована та доповнена
• Розділ «Наші старші діти» розподілено на шостий та сьомий роки життя дітей з показниками їх компетентності
• Доповнено рубрику «Навчаємося елементів грамоти»

Особливості викладу мовленнєвих завдань у програмі

• В основу завдань та змісту мовленнєвого розвитку покладено класичний підхід, але враховано й сучасні вимоги дошкільної освіти.
• Конкретність мовленнєвих завдань з наведенням прикладів (зручність при плануванні роботи з дітьми раннього та дошкільного віку).
• Завдання в кожній рубриці подані за загально дидактичними та методичними принципами. Зокрема, за принципами єдності теорії з практикою, наочності, усвідомленості, послідовності, поступового ускладнення матеріалу (відображено у завданнях, методах, прийомах роботи), творчої активності, випереджального розвитку усного мовлення над писемним тощо.

Рубрика «Навчаємось елементів грамоти»

Зазначимо, що мовленнєва підготовка дітей до школи (змістовий аспект навчання дітей рідної мови) охоплює весь період дошкільного дитинства і здійснюється в умовах сім'ї та дошкільного навчального закладу.
Одним із вагомих показників мовленнєвої підготовки дитини до школи є рівень оволодіння нею елементами грамоти. Ураховуючи те, що навчання дітей елементів грамоти — це складна аналітико-синтетична діяльність, то для успішного опанування нею дитині дошкільного віку спочатку необхідно оволодіти рідним для дитини мовленням: навчитися чути, розрізняти, чітко й правильно вимовляти звуки в словах; мати розвинений словниковий запас у межах вікового періоду; оволодіти основними граматичними формами (узгодження слів у роді, числі, відмінку) та ін.; елементарними навичка ми діалогічного мовлення: відповідати на запитання, запитувати у дорослих та однолітків, самостійно вступати у розмову з дорослими й іншими дітьми, вести організований діалог на запропоновану тему, груповий діалог (бесіду); монологічного мовлення: складати речення, описові й сюжетні розповіді, а також видами мовної діяльності — усвідомленим читанням та елементами письма (точніше: підготувати руку дитини до письма).

6-й рік життя – формування початкового вміння читати не у межах всього алфавіту, а лише 12-13 літер; розуміти прочитане)
7-й рік життя – формування вміннячитати у межах усього алфавіту. Cприяти удосконаленню навичок основного способу читання – злитим причитуванням двох букв... і т.д. Учити писати знайомі літери друкованим шрифтом... При цьому слід ураховувати принцип випереджального розвитку усного мовлення над писемним.