Правила користування комп'ютером дитиною-дошкільником

Правила користування комп'ютером дитиною-дошкільником

Наприкінці XX ст. — на початку XXI ст. комп'ютер став для дітей найулюбленішою іграшкою, порадником, навіть другом не залежно від віку. Комп'ютерні ігри захоплюють увагу дітей, приваблюють їх динамічними сюжетами, дають їм змогу жити гострими почуттями.

Не секрет, що дедалі більше дітей просиджують за комп'ютером увесь час, забуваючи про радість спілкування з рідними, друзями, залишаючись наодинці з собою, не замислюючись ані про цінності життя, ані про своє майбутнє. Потрібно не забувати про фактори ризику, яким піддається дитина-користувач під час тривалого перебування за комп'ютером, а саме:

• електромагнітне випромінювання;
• втома очей від мерехтіння екранного зображення;
• тривала статична робоча поза;
• психологічна втома від невідповідного оформлення та освітлення приміщення;
• термін перебування за комп'ютером;
• стомлення через неправильне ергономічне оформлення та психологічний уміст програмного забезпечення;
• стреси, що виникають через застосування комп'ютера.

Щоб уникнути можливих небажаних наслідків взаємодії дитини з комп'ютером їх слід ураховувати з самого початку її ознайомлення з комп'ютером. По можливості батьки повинні влаштовувати ознайомлення дитини з комп'ютером під керівництвом фахівця, який має бути обізнаний із негативними наслідками взаємодії з електронними засобами (зокрема, із комп'ютерною залежністю). На жаль, сьогодні обмаль фахівців, які мали б змогу навчати дітей дошкільного віку комп'ютерній грамоті, тож їх роль відведена батькам. Добре, коли батьки мають уявлення про те, що тривале користування комп'ютером призводить до надмірного перевантаження дитини-дошкільника: фізичного, психічного, емоційного.
Тому на противагу надмірному захопленню дитиною-дошкільником комп'ютерними іграми є спрямованість дорослих на розвиток у дитини самоконтролю. З цією метою необхідно навчити дитину планувати тривалість комп'ютерної діяльності, а саме вчити:

• встановлювати собі термін закінчення гри, після завершення якого, незалежно від етапу гри, обов'язково вимкнути пристрій. Наприклад, канадські виробники дитячих розвивальних програм для дітей 4-6 років пропонують цікаві завдання, що розраховані на 7 хвилин активної роботи дитини з комп'ютером. Решта часу спрямована на реалізацію активних розвивальних ігор, малювання, аплікування, що пов'язані з комп'ютерними завданнями);
• заздалегідь визначати початок роботи за комп'ютером: ввімкнути його лише тоді, коли настане час. Батькам бажано стежити за нерегулярністю такого дозвілля, робити перерви в конкретні дні.
Зрозуміло, що цьому має передувати роз'яснювальна робота про шкідливість надмірного захоплення комп'ютером, про те, що віртуальна реальність — це не життя, це лише паралельний, але не головний процес, і тому дозовані комп'ютерні розваги потрібно поєднувати з реальними активними діями — заняттям спортом, фізичними вправами, рухливими іграми на повітрі, спілкуванням із рідними, друзями, заняттям мистецькою діяльністю (співами, танцями, малюванням, ліпленням тощо).

Під час комп'ютерного дозвілля варто звертати увагу на інформаційні системи та розвивальні ігри, а не на ігри, що засновані на емоційному збудженні (автоперегони, зоряні війни, стрілялки тощо). Дуже корисно використовувати творчі завдання:

• малювання за допомогою комп'ютерних програм;
• заняття фотографією;
• художньо-літературна діяльність;
• діяльність пов'язана з сенсорно-пізнавальними та логічними завданнями.

Батьки повинні цікавитись тим, як їх діти користуються комп'ютером, контролювати зміст ігор та програм, допомагати та підбадьорювати, коли дитина виконує нові та нестандартні завдання, обговорювати комп'ютерну рекламу та агресивні ігри (це сформує розуміння того, що є для них корисним та шкідливим). Найголовніше, що потрібно пам'ятати: дитина в подальшому повинна почуватися господарем комп'ютера, а не навпаки.