Організація образотворчої діяльності дошкільнят

Організація образотворчої діяльності дошкільнят

Для збагачення змісту навчання та виховання важлива інтеграція не лише видів мистецтва, а й видів образотворчої (художньо-продуктивної) діяльності: малювання - аплікація, ліплення - малювання, конструювання – малювання, ліплення – аплікація тощо.

Це допоможе дитині цілісно передавати почуття, відтворювати образи, предмети та явища у своїй роботі. Діти повинні мати можливість спостерігати, малювати, використовувати різні матеріали. Поєднуючи завдання, спрямовані на розвиток творчої активності, ініціативності, образного мислення, уяви, фантазії, сприйнятливості до краси в навколишньому, на формування бажання зберігати й творити красу, дорослий розвиватиме не лише креативне, логічне мислення вихованців, а й їхні моральні почуття.

Якщо раніше образотворчу ( художньо-продуктивну) діяльність педагоги спрямовували на здобуття технічних умінь та навичок, то на сучасному етапі головним для дитини мають бути радість, задоволення від самого процесу образотворчої (художньо-продуктивної) діяльності. Оцінюючи роботу, педагог враховує не тільки її якість, а й якими зусиллями був досягнутий результат.

Дуже важливо простежити, як втілюються дитячі враження, отримані під час спостережень, сприймання явищ та предметів у процесі виконання дітьми наочно-образних і наочно-дійових видів творчих завдань, у самих результатів їхньої творчості. Змістом організованих спостережень є навколишня дійсність: світ природи, людей, предметів. Почуття, образи, уявлення, переживання, які виникають у малюка під час спостережень, акумулюються в його пам'яті, стають основними джерелом для створення художнього образу.

У ході практичної діяльності увагу дітей варто здебільшого зосереджувати на відтворенні форм «на око, а живописно-колоритне рішення вчити передавати «за відчуттям». Не варто забувати про формування вміння працювати з різними художніми матеріалами, у різних техніках, добирати адекватні засоби для реалізації задуму.

Сьогодні в дошкільних закладах домінує групове заняття як цілеспрямована та унормована форма надання дошкільникові знань, умінь та навичок. Однак, варто щоб педагог дозував й урізноманітнював такі заняття, вводячи в свій арсенал підгрупові, індивідуальні, парні та міні-заняття. Річ не в тому, щоб повністю відмовитися від традиційної форми організації навчання. Вона доречна на певному етапі пізнавальної діяльності, при ознайомленні з творами мистецтва, але не має бути схожа на шкільний урок. Таку звичну та зрозумілу для багатьох вихователі форму роботи як «заняття» слід розглядати як зайнятість дитини протягом реального часу з наданням пріоритету спілкуванню, обговоренню, спостереженню,творчій самостійній художньо-практичній діяльності.

Спокійна, доброзичлива атмосфера позитивно впливає на дитину. Тому заняття з формування художніх умінь мають бути спочатку індивідуальними, парними, а потім підгруповими ( з 5-6 дітьми). Міні-заняття краще проводити з малою групою вихованців (очі в очі, з 4-5 дітьми) тривалістю від 10 до 15 хвилин, при цьому важливо дати кожній дитині можливість закінчити свою практичну роботу. Добре, щоб під час групових занять з образотворчої (художньо-продуктивної) діяльності звучали музичні та літературні твори відповідної тематики. Комплексні, колективні, підсумкові заняття можуть тривати від 30 хвилин до години, залежно від зацікавленості, бажання, самопочуття кожної дитини. Дошкільник, сам має визначити тривалість своєї зайнятості образотворчою (художньо-практичною) діяльністю. Художні техніки й матеріали до занять варто добирати так, щоб кожна дитина працювала на власний успіх, а процес творення давав задоволення усім учасникам.

Створити емоційно-позитивні умови для того, щоб діти могли в будь-який час займатися улюбленою справою, навчити їх доводити розпочате до кінця, рахуватися з інтересами інших – компетенція та обов'язок педагога.